Договір довічного утримання

Може, але тільки після смерті відчуджувача. За життя відчужувача набувач не може продати, обміняти, подарувати або передати майно іншій особі. За життя відчужувача на майно, передане набувачеві за договором, не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями набувача.

Сторони договору довічного утримання мають право обрати розмір, обсяг і періодичність надання матеріальної допомоги, види допомоги, що надається, і періодичність її надання.

Так, може. Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює ці права та обов’язки через свої установи, які діють відповідно до установчих документів юридичної особи. Якщо набувачем є юридична особа, нотаріус перевіряє, чи відповідає вчинена ним нотаріальна дія цивільній правоздатності юридичної особи та чи має представник юридичної особи достатні повноваження.

Якщо відчужувач є співвласником сумісної власності, він може укласти договір довічного утримання після визначення частки своєї власності в майні або розробки порядку користування майном.

Грошова оцінка допомоги визначається сторонами договору. У договорі довічного утримання обов’язково зазначається, що покупець майна несе відповідальність за надання довічного грошового утримання, а також усіх видів догляду та піклування, які визначені сторонами договору.

У разі обов’язку покупця надати відчужувачу або третій особі житло в будинку (квартирі), переданому їм за договором довічного утримання, у тексті договору зазначається частина житла у якій відчужувач має проживати.

Договір довічного утримання припиняється у разі смерті відчужувача за винятком обов’язку поховати відчужувача.

1. Паспорт.
2. Реєстраційний номер облікової картки платника податків.
3. Документ, що підтверджує право власності на майно (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину тощо).
4. Звіт про оцінку, зареєстрований відповідно до пункту 172.3 ст.172 ПКУ (термін дії звіту про оцінку 6 місяців) (у випадку, якщо сторони договору не є між собою родичами 1 чи 2 ступеня спорідненості відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ).
5. Довідка про відсутність будівель (якщо за спадковим майном передається земельна ділянка вільна від забудов).
6. Витяг з Державного земельного кадастру щодо (термін дії – не більше 3 місяців).
7. Довідка про зареєстрованих осіб у квартирі/житловому будинку (якщо за спадковим договором передається квартира/житловий будинок, що знаходиться не у місті Києві). У разі, місцезнаходження вказаного майна у місті Київ, то нотаріус, який посвідчує правочин, у порядку безпосереднього доступу самостійно формує витяг з РТТГ щодо зареєстрованих осіб.
8. Інформаційна довідка з БТІ (у разі, якщо право власності не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а реєструвалось до 2013 року органами БТІ – запит на отримання інформаційної довідки може надаватися нотаріусом).